Програма

11 клас

ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів з фізики 11 клас  

Рівень стандарту (зі   змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від 14.07.2016)

               (70 год, 2 год на тиждень,  4  год — резервний час)

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

Електричне поле та струм (10 год)

Зміст навчального матеріалу

Електричне поле. Напруженість електричного поля. Речовина в електричному полі. Потенціал електричного поля.

Електроємність. Використання конденсаторів у техніці. Енергія електричного поля.

Електричний струм. Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота та потужність електричного струму. Безпека під час роботи з електричними пристроями.

Електричний струм у різних середовищах (металах, рідинах, газах) та його використання. 

Електропровідність напівпровідників та її види. Власна і домішкова провідності напівпровідників.

Напівпровідниковий діод.

Лабораторні роботи

1. Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає основні етапи становлення вчення про електрику та магнетизм, його творців, основні елементи електричного кола, носії електричного заряду в різних середовищах, допустимі норми безпеки життєдіяльності людини під час роботи з електричними пристроями;

-          наводить приклади практичних застосувань конденсаторів, реостатів, напівпровідникових приладів та їхнє застосування у природі й техніці;

-          розрізняє ЕРС і напругу, види електропровідності напівпровідників;

-          формулює закон Ома для повного кола та записує його формулу;

-          може описати механізм електропровідності металів і напівпровідників p- і n-типу,p-n-переходу, обґрунтовувати вплив електричного поля на живі організми; характеризувати напруженість і потенціал електричного поля, електроємність, ЕРС джерела струму як фізичні величини; пояснити принцип дії джерела електричного струму, напівпровідникового діода;

-          - здатний(а) спостерігати прояви електричних явищ у природі, відтворення ліній напруженості електричного поля; користуватися амперметром, вольтметром, дотримуватися правил роботи з ними; визначати силу струму, напругу й електроємність, оцінити похибки вимірювання; робити висновок про історичний характер фізичного пізнання;

може розв’язувати задачі, застосовуючи формули для визначення напруженості електричного поля, ємності конденсатора, енергії зарядженого конденсатора, закону Ома для повного кола;

представляти результати експерименту з дослідження електричних кіл; систематизувати знання про електричні поля та закони постійного струму; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом, передачею і споживанням електричної енергії 

Навчальні проекти (2 год)

Вплив електричного поля на живі організми.

Напівпровідникові прилади та їх застосування 

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

Електромагнітне поле (12  год)

Зміст навчального матеріалу

    Електрична та магнітна взаємодії. Взаємодія провідників зі струмом. Індукція магнітного поля.

Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера. Сила Лоренца.

Магнітні властивості речовини. Застосування магнітних матеріалів. Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля котушки зі струмом.

Змінний струм. Генератор змінного струму. Трансформатор. Виробництво, передача та використання енергії електричного струму.

Лабораторні роботи

2.      Дослідження явища електромагнітної індукції

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає основні етапи становлення вчення про магнетизм, його творців, умови виникнення явища електромагнітної індукції;

-          наводить приклади дії сили Ампера, сили Лоренца, закону електромагнітної індукції, дії трансформаторів, магнетиків у природі й техніці;

-          розрізняє електричне і магнітне поля та джерела їх утворення, ЕРС індукції й ЕРС джерела струму;

-          формулює означення сили Ампера й сили Лоренца та правила визначення напрямків їхньої дії, закон електромагнітної індукції, правило визначення напрямку індукційного струму й записує формули названих вище законів;

-          може описати механізми намагнічування речовини, утворення ЕРС індукції;

      обґрунтовувати вплив магнітного поля на живі організми; 

      характеризувати фізичні величини: ЕРС індукції, індуктивність, магнітну індукцію; пояснити принцип дії та будову генератора змінного струму, підвищувального й понижувального трансформаторів;

-          здатний(а)спостерігати прояви магнітних явищ у природі; 

      визначати напрямки дії сил Ампера й Лоренца та індукційного струму в конкретних прикладах; оцінити історичний характер становлення знань про електрику й магнетизм;   

      робити висновок про соціальну обумовленість розвитку фізичних знань;

може розв’язувати задачі, застосовуючи закон про електромагнітну індукцію; графічно представляти результати визначення напрямків магнітного поля, сил Ампера й Лоренца, індукційного струму;

систематизувати знання про електричне й магнітне поле їхній взаємозв’язок; 

досліджувати екологічні проблеми, пов’язані з виробництвом, передачею та застосуванням електричної енергії.

Навчальні проекти (1 год)

Вплив магнітного поля на живі організми.

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

коливання та хвилі   (12  год)

Зміст навчального матеріалу

Коливальний рух. Вільні коливання. Гармонічні коливання. Амплітуда, період і частота коливань.  Вимушені коливання. Резонанс.

Математичний маятник. Період коливань математичного та маятника.

Поширення механічних коливань у пружному середовищі. Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Звук.

Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі.  Частота власних коливань контуру.

Утворення і поширення електромагнітних хвиль. Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі. Шкала електромагнітних хвиль.

Лабораторні роботи

2.      Виготовлення маятника й визначення періоду його коливань.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає види механічних коливань і механічних хвиль, вчених, які зробили вагомий внесок у становлення теорії коливань, види електромагнітних хвиль за їх довжиною (частотою), основні елементи коливального контуру;

-          наводить приклади проявів і застосувань коливальних і хвильових явищ у природі й техніці, застосування електромагнітних хвиль;

-          розрізняє поперечну й поздовжню хвилі, основні характеристики й властивості електромагнітних хвиль різного діапазону;

-          формулює ознаки гармонічних коливань;

-          записує рівняння гармонічних коливань і формулу періоду коливань у коливальному контурі;

-          може описати основні характеристики коливального й хвильового рухів, власні й вільні коливання, коливання маятника, поширення пружної хвилі, перетворення енергії в коливальному контурі на основі закону збереження й перетворення енергії, утворення й поширення електромагнітних хвиль; обґрунтовувати механічну хвилю як особливий вид руху на прикладі передачі коливань у пружному середовищі, екологічні проблеми, пов’язані з використанням радіотехнічних пристроїв; характеризувати суть методу фізичних ідеалізацій на прикладі гармонічних коливань, швидкість поширення, довжину і період електромагнітної хвилі як фізичні величини; порівняти  властивості електромагнітних хвиль залежно від довжини хвилі; представляти електромагнітну хвилю схематично; оцінити внесок вітчизняної науки в розвиток радіотехніки; систематизувати знання про електромагнетизм як фізичну теорію;

-          здатний(а) спостерігати коливання маятника, визначати період коливань маятника, довжину електромагнітної хвилі за її частотою; дотримуватися правил проведення спостережень коливальних і хвильових процесів, а також правил безпеки життєдіяльності під час роботи з радіотехнічними приладами; досліджувати залежність періоду коливань нитяного маятника від довжини його підвісу;

може розв’язувати задачі на застосування  формули взаємозв’язку довжини, періоду й швидкості поширення хвилі; 

представляти отримані результати графічно і за допомогою формул. 

Навчальні проекти (1 год)

Електромагнітні хвилі в природі і техніці.

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

Хвильова і квантова оптика  (10  год)

Зміст навчального матеріалу

Розвиток уявлень про природу світла. Поширення світла в різних середовищах. Швидкість світла у вакуумі. Поглинання і розсіювання світла. Відбивання світла. Заломлення світла.  

Світло як електромагнітна хвиля. Інтерференція й дифракція світлових хвиль. Поляризація  й дисперсія світла. Неперервний спектр світла.  Спектроскоп.

Квантові властивості світла. Гіпотеза М.Планка. Світлові кванти. Енергія та імпульс фотона.

Фотоефект. Рівняння фотоефекту. Застосування фотоефекту. .

Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.

Лабораторні роботи

2.       Спостереження оптичних явищ.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає основні етапи розвитку оптики як науки та прізвища її творців, розмір сталої Планка, значення швидкості поширення світла у вакуумі, повітрі й воді;

-          наводить приклади застосування оптичних явищ у техніці й виробництві;

-          розрізняє хвильові й квантові властивості світла; формулює закони заломлення світла, рівняння Ейнштейна для фотоефекту;

-          може описати корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, обґрунтовуючи його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; характеризувати суть оптичних явищ: поширення світла в різних середовищах, розсіювання й поглинання світла, інтерференцію й дифракцію світлових хвиль, поляризацію й дисперсію світла; пояснити принцип дії квантових генераторів світла, квантово-хвильову природу світла; порівняти енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл;

-          здатний(а) спостерігати оптичні явища в атмосфері, пояснюючи їхню суть; користуватися оптичними приладами, дотримуватися правил їхньої експлуатації; оцінити історичний характер становлення знань про природу світла; робити висновок про корпускулярно-хвильову природу світла;

може розв’язувати задачі на розрахунок маси, енергії та імпульсу фотона, застосовуючи формулу Планка та рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

Навчальні проекти (1 год)

Квантові генератори та їх застосування.

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

АТОМНА І ЯДЕРНА ФІЗИКА 

Атомна і ядерна фізика (10  год)

Зміст навчального матеріалу

Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати М.Бора.

Випромінювання та поглинання світла атомами. Атомні і молекулярні спектри. Спектральний аналіз та його застосування. Рентгенівське випромінювання.

Атомне ядро. Протонно-нейтронна модель атомного ядра. Нуклони. Ядерні сили та їх особливості. Стійкість ядер. Взаємозв'язок маси та енергії.

Енергія зв'язку атомного ядра. Способи  вивільнення ядерної енергії: синтез легких і поділ важких ядер. Ланцюгова реакція.  Фізичні основи ядерної енергетики. Ядерна енергетика та екологія.

Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання. Період напіврозпаду. Отримання і застосування радіонуклідів.

Радіоактивний захист людини.

Елементарні частинки. Загальна характеристика елементарних частинок. Класифікація елементарних частинок. Кварки. Космічне випромінювання.

Лабораторні роботи

5. Спостереження неперервного і лінійчатого спектрів речовини

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає основні етапи розвитку ядерної фізики та її творців, загальні параметри атомних електростанцій України;

-          наводить приклади застосування радіоактивних ізотопів у виробництві та в інших науках;

-          розрізняє природну й штучну радіоактивність, ядерні реакції поділу важких ядер і синтезу ядер легких ізотопів; формулює постулати Бора й записує їх;

-          може описати дослід Резерфорда й механізми походження різних видів випромінювання; обґрунтовувати можливість вивільнення атомної енергії та робити висновок про сучасні екологічні проблеми її використання; характеризувати ядерну модель атома, будову атома ядра, порівнювати властивості протонів і нейтронів; пояснити природу радіоактивного випромінювання, механізм ядерних реакції поділу й синтезу;

-          здатний(а) спостерігати й користуватися фотографіями треків елементарних частинок; оцінити внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів та становлення атомної енергетики;  формулювати  висновок про історичний характер та суспільну зумовленість розвитку фізичної науки;

-          може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу взаємозв’язку маси та енергії;

досліджувати й узагальнювати екологічні проблеми регіону, пов’язані із природним і техногенним радіоактивним фоном та застосуванням радіоактивних ізотопів і рентгенівського випромінювання в медицині, на виробництві.

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

Фізичний практикум (5  год) 

Зміст навчального матеріалу

(орієнтовні теми робіт)

1.      Визначення енергії зарядженого конденсатора.

2.      Дослідження електричних кіл.

3.      Визначення довжини світлової хвилі

4.      Визначення прискорення вільного падіння за допомогою маятника.

5.      Вивчення явища поляризації світла

6.      Дослідження властивостей електромагнітних хвиль

            7.  Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає прилади й матеріали, які використовувалися в експерименті;

-          формулює мету й завдання дослідження, а також його теоретичні положення;

-          може описати та обґрунтувати суть методу дослідження (ідею досліду);

-          здатний(а) самостійно вивчити або повторити теорію роботи, самостійно зібрати установку й виконати дослідження згідно з інструкцією та в разі необхідності неодноразово повторити дослід; користуватися приладами, визначати їхні загальні характеристики, дотримуватися правил експлуатації приладів;

може представляти результати виконання завдань за допомогою формули, таблиці, графіка; оцінювати й перевіряти ступінь достовірності отриманих результатів; оцінювати практичне значення набутого досвіду.

=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=.=

Узагальнюючі заняття (2 год)

Зміст навчального матеріалу

Фізична картина світу як складова природничо-наукової картини світу. Роль науки і техніки в житті людини та суспільному розвитку.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця):

-          називає основні етапи становлення фізичного знання та вчених, що зробили значний внесок у розвиток фізики;

-          наводить приклади застосувань фізичної науки в житті сучасної цивілізації, в побуті й техніці;

-          розрізняє фізичну й природничо-наукову картини світу;

-          може описати зміст фундаментальних фізичних теорій; обґрунтовувати історичний характер та соціальну обумовленість розвитку фізичної науки; характеризувати провідну роль сучасної науки в розвитку людської цивілізації; оцінити вплив досягнень сучасної фізичної науки на розвиток виробництва, технологій та інших наук, у тому числі й суспільно-економічних;

-          здатний(а) робити висновок про визначальний вплив фізичної науки на розвиток сучасного природознавства;

 Резерв (4 год)