Олександр Попов - винахідник радіо

      Олександр Степанович Попов (нар. 4 (16) березня 1859, Тур'їнські    рудники, Пермська губернія, Росія — пом. 31 грудня 1905 (13 січня 1906), Санкт-Петербург, Росія) — фізик і експериментатор в області електрорадіотехніки, педагог, популяризатор науки. Вперше виготовив та публічно продемонстрував радіоприймальний пристрій в Росії та радіотелеграф в Російській імперії. Багато років займався педагогічною діяльністю. Зокрема, був викладачем, професором Мінного офіцерського класу, професором кафедри фізики Санкт-Петербурзького електротехнічного інституту, а також директором останнього. Олександр Попов був членом багатьох наукових товариств Росії та інших держав. Кавалер низки орденів і нагород Російської імперії.

    Олександр Попов одним і з перших у Росії  зайнявся вивченням електромагнітних хвиль. Почавши з відтворення дослідів Герца, він потім використав більш надійний і чутливий спосіб реєстрації електромагнітних хвиль.

Грозовідмітник Олександра Попова

   7 травня 1895р. на засіданні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі А. С. Попов продемонстрував дію свого приладу.

    Цей прилад, названий автором «грозовідмітник», був першим радіоприймачем (приймачем ЕМХ) в Росії. Доповідач закінчив словами: «На завершення можу висловити надію, що мій прилад при подальшому удосконаленні його може бути застосований до передавання сигналів на відстань за допомогою швидких електричних коливань, як тільки буде знайдено джерело таких коливань, що володіє достатньою енергією»

Відео: Олександр Попов (1949)

Сьогодні — Всесвітній день радіо

    13 лютого радіолюбителі та працівники радіокомпаній зі всього світу відзначають своє професійне свято — Всесвітній день радіо (World Radio Day).

    Ініціатором заснування події була Іспанія, а 3 листопада 2011 року свято остаточно затвердила міжнародна організація ЮНЕСКО.

    Хоча почали відзначати цей професійний день порівняно недавно, він приурочений до події, що відбулася в далекому 1946 році. Тоді, зі штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй вперше почало мовлення «Радіо ООН».

    Перший радіоприймач запатентував сербський винахідник Нікола Тесла 1893 року, а перший сеанс радіозв’язку здійснив Олександр Попов 7 травня 1895 року. В ХХ столітті до появи телебачення та інтернету радіо було одним з головних інструментів розповсюдження інформації. В Україні першу цивільну радіолінію проклали 1902 року, вона з’єднувала Херсон та Голу Пристань.

Детальніше ...

Урок 55. Радіомовлення і телебачення

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ 
1. Розвиток радіооповіщення.
2. Телебачення. Винахідники телебачення.
3. Телебачення сьогодні.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Підручник (К.): вивчити за конспектом
 ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ
1. Телебачення та радіомовлення >>>
2.. 90 років тому представили перший телевізор

90 років тому,  26 січня 1926 року,  було продемонстровано дію першого механічного телевізора.
Детальніше >>>

3. Історія телебачення >>>
4. Відео "Розвиток радіомовлення" >>> 
5. Вплив телебачення >>>

6. Широкого застосування дістали електромагнітні хвилі в сучасній системі телебачення, тобто передванні зображень на відстань за допомогою ультракоротких електромагнітних хвиль. Десятки тисяч телевізійних станцій у багатьох країнах світу регулярно ведуть передачі, які дивляться сотні мільйонів глядачів. Принципова схема одержання і приймання телевізійного сигналу мало відрізняється від принципової схеми радіотелефонного зв’язку. Для того щоб здійснити передавання й приймання електромагнітних хвиль, що несуть звукову та оптичну інформацію, потрібно:

1) створити високочастотні електромагнітні коливання (за допо­могою генератора електромагнітних коливань);

2)накласти на високочастотні коливання звукову та оптичну інформацію (досягається модуляцією високочастотних

коливань ко­ливаннями нижчої частоти);

3)забезпечити випромінювання електромагнітних хвиль у нав­колишнє середовище (за допомогою передавальної

антени);

4)забезпечити приймання електромагнітних хвиль (за допомо­гою приймальної антени та резонуючого коливального контуру);

5)зняти з прийнятого високочастотного сигналу звукову та оптичну інформацію (за допомогою детектора та фільтра).

Урок 54. Принцип дії радіотелефонного зв'язку

 НА УРОЦІ  РОЗГЛЯНУЛИ

   1.Відкриття радіо О. С. Поповим

   2.  Принцип радіозв'язку.

   3. Модуляція.

   4. Детектування. 
   5. Будова детекторного радіоприймача.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник (К.): вивчити  за конспектом

ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

1. Відео >>>
2. Відео "Винайдення радіо" >>>

3. Конспект уроку

   Досліди Герца зацікавили фізиків усього світу. У Росії одним із перших почав вивчати електромагнітні хвилі викладач офіцерських Мінних класів у Кронштадті Олександр Степанович Попов. Почавши з дослідів Герца, він знайшов більш надійний спосіб реєстрації електромагнітних хвиль. Учений запропонував спеціальний прилад – когерер, який приймав електромагнітні хвилі. 

    Радіозв'язок — передача та прийом інформа­ції за допомогою радіохвиль, які поширюються в просторі без проводів.

  Принцип радіозв’язку: змінний струм високої частоти, утворений у передаючій антені, викликає в навколишньому просторі змінне електричне поле, яке поширюється у вигляді електромагнітних хвиль. Досягнувши приймальної антени, електромагнітна хвиля викликає в ній змінний струм такої ж частоти, на якій працює передавач. 

   При радіотелефонному зв’язку звукові коливання перетворюються за допомогою мікрофону в електричні коливання тієї ж форми, але низької частоти. Для їх передачі на великі відстані необхідно провести модуляцію. Модуляція – зміна одного або кількох параметрів високочастотного коливання за законом низькочастотного коливання. Модуляцію коливань можна здійснювати, змінюючи їх амплітуду, частоту або фазу.

    На приймальній станції з модульованих коливань виділяють сигнали звукової частоти. Для цього використовують детектор. Детектування – процес виділення низькочастотних коливань із прийнятих модульованих коливань високої частоти.

Принципова схема сучасного радіотелефонного зв’язку зображена на рисунку.

Основні етапи радіотелефонного зв’язку: генерація незатухаючих електромагнітних коливань; модуляція; випромінювання електромагнітних хвиль у навколишній простір; детектування; виділення коливань низької частоти, які підсилюються й перетворюються у звук.

Всесвітній День радіо

   Вже не залишається жодних сумнівів, що на початку було Слово. Саме слово, вперше і до сьогоднішнього дня, залишається головним аргументом і для нашого спілкування, і для нашого взаєморозуміння, для розради і підбадьорення, для вираження наших почуттів та емоцій, в кінцевому підсумку навіть для життя і смерті. Це не просто звук - це своєрідна мелодія, унікальна мелодія душі і духу, ознака розуму і відгук натхнення - і світ відповідає на це. Не дивно, що сталося саме так - людина вперше навчилася передавати саме звуки. Простір і час покірно відкрили себе і ці коливання негайно заповнили весь ефір. Радіохвилі, подібно хвилям невидимого світового океану, понеслися по безкрайніх просторах всесвіту.

   Всесвітній День радіо, що відзначається з ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО щорічно 13-го лютого, не єдине свято, день, присвячений цьому чудовому і яскравому винаходу, але від цього не менш бажаний і затребуваний в самому широкому сенсі цього слова. Важливість і значення радіо як засобу, для зміцнення і розвитку міжнародного співробітництва, активного сприяння щодо вільного доступу до інформації, особливо в епоху цифрових технологій - найактуальніша тема для всього суспільства.

   Нагадаємо, що і раніше, за даними проекту DilovaMova.com, в наших національних календарях вже були присутні свята і пам’ятні дні, присвячені увазі до даної тематики. Ще з часів кінця Другої світової війни в СРСР «День радіо» був прийнятий Постановою Ради Народних Комісарів СРСР і став відзначатися щороку 7-го травня. Після великих перетворень 90-х років і здобуття суверенітету новими пострадянськими державами, ця традиція не зникла і навіть отримала свіжий подих. Так, наприклад, в незалежній Україні, віддаючи данину поваги до працівників цієї галузі, в 1994-му році було встановлено професійне свято «День працівників радіо, телебачення та зв’язку України», що відзначається по всій Україні 16-го листопада. Ми полюбляємо радіо та «Всесвітній день радіоаматора» відзначається щорічно 18-го квітня. Радіомовлення, як і телебачення стало на стільки різнобічним і широким явищем, що навіть деякі його напрямки були відзначені особливим міжнародним визнанням і пошаною, наприклад «Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення», започаткований в 1994-му році з ініціативи ЮНІСЕФ, Дитячого фонду при ООН, відзначається 8-го грудня.

   Сьогодні, у Всесвітній День радіо, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто будує цей важливий і необхідний фундамент наших людських взаємин, на адресу всіх у кого в душі знайшовся відгук і розуміння до цього унікального явища, на адресу всіх, хто слухає радіо! Гарного Вам настрою і удачі! Будемо святкувати!

Джерело: Ділова мова

Урок 54. Радіомовлення і телебачення

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ 
 1. Історія  розвитку радіозв'язку в нашій країні.
 2. Космічний радіоозв'язок.
 3. Спорт і радіозв'язок.
 4. Поняття про телебачення.
 5. Телебачення: минуле, сучасне, майбутнє.


 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити за конспектом

 ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ
1. Інформація "Історія створення та перспективи розвитку телебачення" >>>
2. Відео: Історія. Рівненське телебачення


3. Відео: Історія телебачення


4. Відео: Сюжет Історія ТБ

Урок 53. Принцип дії радіотелефонного зв'язку

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ 
 1. Принцип дії радіотелефонного зв'язку
 2. Процеси модуляції і детектування.
 3. Винайдення радіо О.С. Поповим.
 4. Будова детекторного радіоприймача.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити за конспектом

 ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

  1. Відео "Принцип радіозв'язку."



2. Відео "Модуляція"


3. Відео "Попов і Марконі"


4. Відео "Винайдення радіо О.С. Поповим"

5. Відео: Электромагнитные волны. Опыты Герца. Изобретение радио Поповым >>>

Попов і Марконі

Відео "Попов і Марконі".

Перший радіоконцерт

        17 вересня 1922 року в Москві відбувся перший радіоконцерт: в цей день вперше прозвучали слова:«Слухайте! Говорить Москва!». Відкривала перший в історії післяреволюційної Росії радіоконцерт співачка Надія Обухова виконанням романсу «Не спокушай мене без потреби». У концерті також взяли участь артисти Великого академічного театру Антоніна Нежданова, Ксенія Держинська, Василь Качалов та інші відомі виконавці. Трансляція велася з Центральної радіотелефонної станції імені Комінтерну на Шаболовці.
        Для прискорення початку регулярного мовлення потрібний могутній стимул, причому на державному рівні. Таким стимулом стала постанова РНК СРСР від 28 липня 1924 року «Про приватні прийомні радіостанції», згідно з яким приватним користувачам дозволялося мати приймальні радіопристрої, а радіоаматорам — конструювати радіоприймачі. Крім того, постанова стимулювала розгортання промислової бази по випуску радіомовних приймачів.
        12 жовтня 1924 бюро сприяння радіоаматорству МГСПС почало систематичне радіомовлення через орендовану Сокольницьку радіостанцію (станція імені О.Попова). Перша передача почалася о 12 годині дня доповіддю «Про роль В.І.Леніна у розвитку радянської радіотехніки і завданнях робочого радіоаматорства». Потім будівельник радіостанції А.Л.Мінц зробив повідомлення про техніку радіомовлення. Після перерви відбувся концерт студентів Московської державної консерваторії.
        З цього часу радіомовлення велося регулярно, за суворим розкладом, яке заздалегідь публікувалося в газетах.