У 1921 році поступив на хімічний факультет Таврійського університету (у Сімферополі), закінчивши 2 курсу, перевівся до Казанського університету. У 1927 році закінчив хімічний факультет Казанського університету. З 1928 до 1943 Курчатов працює в Ленінградському Фізико-Технічному Інституті. З травня 1943 року переведений до Москви, в Лабораторію № 2, де і працював до кінця своїх днів.
У ленінградський період Курчатов багато роботи проводив спільно з співробітниками Радієвий інституту, тому його можна віднести до першого покоління учнів В.Г. Хлопіна і А.Ф. Іоффе. У цей період спільно з І.В. Курчатовим проводяться перші роботи з фізики діелектриків і напівпровідників. Результати цих робіт послужили основою для розробки І.В. Курчатовим теорії сегнетоелектриків.
Борисом Васильовичем проведені практично важливі дослідження в області твердих випрямлячів і розроблений сульфатний випрямляч, який дозволяє працювати з набагато більш високими плотностями струму, ніж було можливо до цього. Спільно з І.В. Курчатовим, Л.В. Мисовська і Л.І. Русиновим він є першовідкривачем ядерної ізомерії брому, що було одним з великих досягнень ядерної фізики того часу.
У 1938 році Курчатов захистив дисертацію і отримав звання кандидата фізико-математичних наук. З 1934 року він брав активну участь в роботах по вивченню штучної радіоактивності. З повною підставою його можна вважати одним із засновників радянської радіохімії. В останні роки свого життя вчений багато уваги приділяв вивченню фізики розподілу важких ядер і питань радіоекології.
За результатами наукової діяльності Курчатова опубліковано понад 150 наукових праць та авторських свідоцтв. Доктор хімічних наук, професор, Борис Васильович входив до складу Вченої Ради Інституту Атомної Енергії (зараз «Курчатовський інститут»), експертної комісії ВАК, редколегії журналу «радіохімії».
Лауреат Ленінської, двох Сталінських премій; нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.
Помер Борис Васильович Курчатов 13 квітня 1972 року в Москві.
Немає коментарів:
Дописати коментар