Урок 87. Радіоактивність

НА УРОЦІ РОЗГЛЯНУЛИ: 
 1. Радіоактивність.
 2. Природна і штучна радіоактивність.
 3. Види радіоактивного випромінювання.
 4. Період напіврозпаду.
 5. Закон радіоактивного розпаду.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
 1. Підручник (Кор.): опрацювати §§72, 73(1).

 ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ 

     1. Радіоактивність (від лат.(латинський) radio — випромінюю, radius — промінь і activus — дієвий), мимовільне (спонтанне) перетворення нестійкого ізотопу хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай — ізотоп іншого елементу). Суть явища Р. полягає в мимовільній зміні складу атомного ядра, що знаходиться в основному стані або в збудженому довгоживучому (метастабільному) стані. Такі перетворення супроводяться випусканням ядрами елементарних часток або інших ядер.

    Радіоактивність слід відрізняти від перетворень складних ядер, що утворюються в процесі ядерних реакцій в результаті поглинання ядром-мішенню падаючою на нього ядерною частинкою.  Час життя такого ядра значно перевищує час прольоту падаючою часткою відстані порядку ядерних розмірів (10 -21 —10 -22 сік ) і може досягати 10 -13 —10 -14 сек. Тому умовно нижнім кордоном тривалості життя радіоактивних ядер вважається час порядку 10 -12 сек.

    2. Радіоактивність супроводжується α- β- γ-  випромінюванням, а також інших частинок (нейтронів, протонів). До радіоактивних процесів належать:

• α – розпад;
• β – розпад;
• γ – випромінювання;
• спонтанний поділ тяжких ядер;
• протонна радіоактивність.Радіоактивність, яка спостерігається в ядрах, що існують у природних умовах, називається природною.

3. Радіоактивність ядер, які отримані за допомогою ядерних реакцій, називається штучною.

Природні радіоактивні перетворення ядер, які відбуваються самочинно, називаються радіоактивним розпадом.

α – розпад: перетворення атомних ядер, яке супроводжується випусканням α – частинок (ядер гелію ).

Правило зміщення:

 - материнське ядро,  - дочірнє ядро.

? – розпад: випускання ядрами електронів. Правило зміщення:

При β – розпаді номер хімічного елемента переміщується на одну клітинку вправо в періодичній системі Менделєєва.

γ – розпад: випромінювання γ – квантів збудженими ядрами, які поглинули деяку енергію. При цьому масове число і порядковий номер не змінюються. 

4. Властивості радіоактивного випромінювання.

α - випромінювання:

1) відхиляються електричним і магнітним полями;

2) швидкість, з якою вилітає α – частинка, близька 10⁷ м/с;

3) мають мінімальну проникну і максимальну іонізуючу здатність ?250000 пар іонів.

β – випромінювання:

1) відхиляються електричним і магнітним полями;

2) швидкість, з якою вилітає електрон, порядку 10⁸ м/с;

3) мають малу проникну здатність.

γ – випромінювання :

1) електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі λ = 10^-12м і частотою близькою 10²⁰ Гц;

2) не відхиляються електричним і магнітним полями;

3) мають максимальну проникну і мінімальну іонізуючу здатність.

5. У результаті радіоактивного розпаду число ядер, що розпалося N, порівняно з початковим числом N₀ зменшується з часом t за експоненціальним законом:

Число ядер N¹ , які розпалися за час t, збільшується за законом:

? – стала розпаду пов’язана з періодом піврозпаду Т так:

Період піврозпаду Т – це час, за який розпадається половина із загальної кількості атомів радіоактивної речовини. Закон радіоактивного розпаду є статистичним законом. Він справедливий тільки для N>>1. Передбачити момент розпаду конкретного ядра неможливо: це явище випадкове (атоми «не старіють»).

1. Інтернет-урок "Природна і штучна радіоактивність. Склад і властивості радіоактивних випромінювань" >>>
2. Інтернет-урок "Закон радіоактивного розпаду. Правила зміщення при радіоактивному розпаді" >>>