Чарлз Гловер Баркла (англ. Charles Glover Barkla) (*27 червня 1877, Віднес — †23 жовтня 1944, Единбург) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.
Чарльз Баркла почав вивчати фізику і математику в 1894 р. — невдовзі після відвідування Ліверпульського Інституту — в Університеті Ліверпуля, який був тоді частиною Вікторіанського Університету.
Після отримання диплома з фізики в 1898 р. і закінчення аспірантури в 1898 р. він отримав дослідницьку стипендію в лабораторії Кавендіша Трініті Коледжу в Кембриджі. Однак вже через рік він перейшов в королівський коледж в Кембриджі, а в 1902 р. повернувся в Ліверпуль.
В 1909 р. він зайняв місце професора фізики в Лондонскому Університеті і перейшов в 1913 р завідувати кафедрою натурфілософії в Единбурзькому університеті, якою керував до своєї смерті.
В 1907 р Баркла одружився на Мері Естер Ковелл. У нього було двоє синів та одна дочка.
Уже в 1902 р. Баркла займався рентгенівським випромінюванням. Він відкрив характеристичне рентгенівське випромінювання хімічних елементів і флуоресцентну складову розсіяного рентгенівського випромінювання. Також він виявив поляризацію рентгенівського випромінювання, що мало велике значення для усвідомлення рентгена як електромагнітного випромінювання.
В 1917 р. він отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття характеризованого рентгенівського випромінювання елементів». У тому ж році отримав медаль Х'юза від Лондонського королівського товариства.
Іменем Баркла названо кратер на Місяці.
Джерело: Вікіпедія.
Немає коментарів:
Дописати коментар